Джозая Веджвуд — гончар Її Величності
2 липня, 2020Джозая Веджвуд — син англійського гончаря, учень одного з найвідоміших англійських керамістів 18 століття Томаса Вілдона, технолог і натхненний винахідник, який зумів втілити мрію всього свого життя в реальність.
Творчий шлях Wedgwood як торгової марки починається з 1759 року, коли Джозая орендував завод Ivy House, де відкрив власну фабрику Etruria і почав активно експериментувати з матеріалами, щоби створити свої неповторні порцелянові вироби.
Першим його успіхом став фарфор «чорний базальт» — неглазурований, що піддається поліруванню, а після випалу схожий на античну бронзу. Та справжній сплеск популярності його виробів настав після винаходу яшмової порцеляни Jasper. Зовні матеріал здавався напівпрозорим та легким, не поступався по міцності його попередньому винаходу, але мав при цьому більш елегантний зовнішній вигляд. А його ніжне біло-блакитне забарвлення на довгі роки стало візитною карткою Wedgwood.
Подальша слава знайшла кераміста після того, як він виграв конкурс на створення сервізу для королеви Шарлотти. Чашки, блюдця та тарілки з його новітньої яшмової порцеляни назавжди підкорили королеву. З тих самих пір Джозая здобув статус «королівського гончаря». Так, наступним замовником Wedgwood стала імператриця Катерина II. Створена для неї колекція посуду отримала назву «Сервіз із зеленою жабою» й зараз виставлена в Ермітажі в Санкт-Петербурзі.
Джозая був не тільки видатним винахідником, але й лояльним керівником, чиї погляди й методи значно випереджали свій час. На території своєї фабрики Веджвуд одним із перших почав впроваджувати поділ праці. Він поділив весь штат на три майстерні, де кожна займалася своїм типом посуду. Оскільки знайти вузькопрофільних фахівців на ринку праці було практично неможливо, Джозая проводив численні заходи з підвищення кваліфікації своїх співробітників: він розробив спеціальні інструкції для гончарів, які містили не тільки правила роботи з порцеляною, але й список норм поведінки на території фабрики, яких повинен був дотримуватися кожен. Наприклад, на території фабрики Веджвуда було заборонено пити, грати в азартні ігри й лаятися. А всіх тих, хто порушував ці правила, жорстоко штрафували.
Ще один винахід майстра, який значно випередив час, стосується маркетингу. Після отримання статусу «королівського гончаря» він організував масштабну поштову розсилку зі згадуванням своїх досягнень. Відкривши власний роздрібний магазин, Джозая активно підтримував статус унікальності та навіть дефіциту власних товарів. Особливо цінні вироби були заховані від очей простих відвідувачів за особливою стелею в глибині магазину, їх могла побачити тільки англійська еліта, найбагатші покупці. Веджвуд налагодив доставлення своїх товарів, а також одним із перших гарантував повне повернення коштів своїм покупцям за умови, якщо якість виробу їх не влаштовувала. Джозая розумів, що суспільство розвивається стрімко, вимагає швидкої реакції на події, що відбуваються, та тренди. Він організував систему «холодних» продажів, збирав відгуки від покупців, а також слідкував за новинами галузі.
Творчий підхід, завзятість, гнучкість розуму і відданість своїй справі — усе це зробило Джозаю одним із найбагатших англійців 18 століття, дало старт бренду Wedgwood і досі є одним із гарантів якості їхньої продукції.